смерть

-і, ж.

1) Припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частині. Фізіологічна смерть.

••

Рапто́ва смерть — смерть, що наступає несподівано протягом кількох секунд або хвилин після перших проявів захворювання.

2) Припинення існування людини, тварини; прот. життя; кончина, скін. || Те саме, що Сме́ртна ка́ра (див. смертний). || кому. Уживається як заклик до помсти, відплати. || Персоніфікація кончини – людський скелет, звичайно з косою. || перен. Загибель, припинення існування чого-небудь. || перен. Занепад чого-небудь.

••

Голо́дна смерть — смерть від голоду.

Дба́ти на смерть — готувати заздалегідь одежу й усе необхідне для похорону.

Біологі́чна смерть — необоротне припинення біологічних процесів у клітинах і тканинах і розпад білкових структур.

Кліні́чна смерть — смерть, після якої ще можливе повноцінне відтворення життєвих функцій організму.

Легка́ смерть — раптова смерть без мук.

Політи́чна смерть — неможливість для кого-небудь продовжувати політичну діяльність через своє ідейне й політичне банкрутство.

На смерть — а) так, що наступає смерть; б) дуже, сильно; нещадно.

Не дає́ (не посила́є) Бог (Госпо́дь) сме́рті кому заст. — хтось не помирає, хоч бажає цього, хоч уже пора.

При́ смерті — в дуже тяжкому, небезпечному для життя стані.

Проси́ти (проха́ти) [у Бо́га] сме́рті — виявляти небажання жити.

Смерть за плечи́ма у кого — хтось дуже хворий, старий, скоро помре.

Смерть за смерть — помста вбивством за вбивство; відплата.

3) розм. Щось дуже погане, неприємне, небажане.